마태복음 26
공회가 예수를 대적하여 모의하다
І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до учеників своїх: 2Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє. 3Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи, 4і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
5Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
예수께 부어진 향유
6Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого, 7приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом. 8Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
9Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим. 10Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї. 11Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
12Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила. 13Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
은 삼십
14Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв, 15каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків. 16І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
다락방을 준비하다
17У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху? 18Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми. 19І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.
마지막 만찬
20Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма. 21І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене. 22І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
23Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене. 24Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той. 25Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.
26Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє. 27І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї; 28се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
29Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого. 30І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
예수께서 베드로의 부인을 예고하시다
31Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада. 32По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею. 33Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
34Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. 35Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали.
겟세마네
36Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам. 37І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу. 38Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною.
39І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти. 40І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? 41Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
42Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя. 43І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі. 44І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
45Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. 46Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.
예수께서 잡히시다
47Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських. 48Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його. 49І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його.
50Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його. 51І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо. 52Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
53Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів? 54Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись? 55Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
56Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.
공회 앞에 선 예수
57Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались. 58Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець. 59Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити, 60і не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісля ж, приступивши два лжесьвідки, 61говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три днї збудувати її.
62І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують? 63Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий? 64Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
65Тодї архиєрей роздер одежу свою, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його; 66як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти. 67Тодї плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него, 68кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
베드로가 세 번 부인하다
69Петр же знадвору сидїв у дворі. І приступила до него одна дївчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським. 70Він же відрік ся перед усїма, кажучи: Не знаю, що говориш. 71Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
72І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка. 73Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справдї й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе. 74Тодї почав він проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
75І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.